Рижов Сергій Миколайович
Народився 13.12.1949 р. у м. Києві — кандидат історичних наук, дослідник трипільської культури.
У 1975 р. закінчив Київський державний університет. Від 1972 р. працює в Інституті археології : лаборант, технік-реставратор, старший лаборант, молодший, старший науковий співробітник.
Вивчає морфологічні, стилістичні й технологічні особливості трипільської кераміки, її відносну хронологію.
1999 р. захистив дисертацію «Кераміка поселень трипільської культури Буго-Дніпровського межиріччя як історичне джерело».
Працює над проблемами структури спільноти Кукутень-Трипілля. Зокрема, виділив пам’ятки західнотрипільської культури та низку локально-хронологічних груп, на ґрунті кераміки простежує їх взаємовпливи.
Активний польовий дослідник — провів в експедиціях понад 40 сезонів, досліджував пам’ятки доби пізнього неоліту, енеоліту.
Від 1972 р. бере участь у дослідженнях поселень-гігантів трипільської культури межиріччя Південного Бугу та Дніпра (Майданецьке, Тальянки) та менших поселень (Мошурів, Піщана, Чичиркозівка, Колодисте ІІ), пам’яток Подністер’я, Поділля та Східної Волині (Коновка, Студениця, Липчани, Ялтушків, Буша, Блищанка, Вигнанка).
У 2000– 2005 рр. провадив розкопки поселення в Ржищеві, ур. Рипниця ІІ.
Автор понад 100 праць.
Основні праці:
- Поселение трипольской культуры Клищев на Южном Буге. — К., 1992 (у співавт.);
- Небелівська група пам’яток трипільської культури // Археологія. — 1993. — № 3;
- Гончарство племен трипільської культури // Давня кераміка України. — К., 2001;
- Расписная керамика томашовской локально-хронологической группы трипольской культуры // Stratum plus. — 2000. — № 2;
- Позднетрипольские памятники Буго-Днепровского междуречья // Stratum plus. — 2004. — № 2;
- Вплив шипинецької локальної групи на формування пам’яток небелівської групи у Буго-Дніпровському межиріччі // Записки НТШ. — 2007. — CCLIII;
- Сучасний стан вивчення культурно-історичної спільності КукутеньТрипілля на території України // О. Кандиба (Ольжич). Т. ІІ: Археологія. — К., 2007.
(Інcтитут арxеології національної академії наук України. 1918–2014 - К., 2015)