Шановні колеги!

Запрошуємо вас 9 квітня о 16.00 в ауд. 204 Червоного корпусу на відкриту лекцію професора кафедри антропології університету Нотр Дам (США) Яна Куйта на тему «Я живу, я помираю, я знову живу: 10 000-літні ритуальні реліквії та «автобіографії» близькосхідних модельованих черепів».

Близько 10 тис. років тому на поселенні Єрихон майстри неолітичних ритуалів відтворювали зовнішній вигляд померлих, моделюючи людські обличчя та черепи з глини. Нещодавно один з Єрихонських Черепів (D117) досліджували в Музеї Чау Чак Вінга (Університет Сіднею) методами комп’ютерної томографії. Отримані знімки високої роздільності дозволили зрозуміти наскільки складні технологічні навички мали неолітичні майстри, які створювали реалістично модельовані черепи, реконструювати послідовність операцій і витрати часу на окремі етапи виробництва. Також було деталізовано інформацію щодо сировини, яка використовувалася для створення цих предметів. Підкреслюється, що натепер виробництво таких черепів реконструююється як поетапне виробництво окремих елементів, зокрема – вух та носу, які згодом монтувалися в анатомічному положенні на черепах з відсутньою нижньою щелепою. Нарешті, згадане дослідження допомагає нам осягнути важливість ритуальних знань в громадах ранніх центрів осілості.

Лекція проводитиметься англійською мовою (без перекладу).

Presenters

Ian Kuijt
Department of AnthropologyUniversity of Notre Dame,
Notre Dame, USA

Title

I Live, I Die, I Live Again: 10,000 year old ritual heirlooms and the life history of Near Eastern Neolithic plastered skulls

Abstract

Around 10,000 years ago Neolithic ritual specialists at the site of Jericho recreated the physical appearance of the dead by rebuilding the human face and skulls with clay. Recent high-resolution CT and micro-CT imaging of Jericho skull D117 (Chau Chak Wing Museum, Sydney) provides insights into the sophisticated technical skills that Neolithic ritual practitioners employed to create life-like plastered skulls, including the sequence and timing of production stages, and different materials used. Remarkably, it is now clear that skull manufacture was organized around multi-stage production of separate components, such as ears and noses, that were then placed into anatomical position on skulls without mandibles. Ultimately, this study helps us understand the importance of ritual knowledge within early village communities.