Новини детальніше
Студенти-музеєзнавці взяли участь у 19-му Українському студентському фестивалі реклами
Іноді реклама – це не лише нав'язливі ролики, як нам здається, а справжнє мистецтво, здатне змінювати світ. Саме на 19-му УСФР можна побачити найсміливіші ідеї, почути думки провідних експертів та відчути, як креатив рухає сучасність.
28 березня 2025 року студенти 3 курсу історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка спеціальності "Музеєзнавство, пам’яткознавство" в межах дисципліни «Сучасні музейні комунікації та популяризація культурної спадщини» (викладач Алла Башук) відвідали цей масштабний захід, який об’єднав молодь, професіоналів реклами, маркетингу, креативних індустрій у стінах Навчально-наукового інституту журналістики.
З вітальним словом виступили:
- Володимир Бугров – ректор КНУ імені Тараса Шевченка, який наголосив на важливості креативних ініціатив для розвитку сучасної освіти та рекламної індустрії
- Світлана Степаненко – Голова Журі 19-го УСФР, керівна партнерка комунікаційного холдингу BetterSvit, яка поділилася своїм баченням майбутнього української реклами
- Яна Лут – Brand Manager KFC Ukraine, офіційного партнера фестивалю, яка розповіла про роль молодих спеціалістів у розвитку брендів
- Антон Скуратов – співзасновник Hooligan Agency, який закликав студентів не боятися експериментувати та виходити за рамки стандартних рішень
- Євгеній Ромат – координатор УСФР, голова Спілки рекламістів України, який підкреслив роль фестивалю як майданчика для народження нових талантів.
Протягом дня під час майстер-класів учасники занурювалися в динамічний світ реклами та PR, знайомилися з досвідом провідних експертів, які поділилися своїм баченням розвитку галузі та новими трендами.
Родзинкою фестивалю став конкурс творчих робіт, де студенти презентували свої найсміливіші ідеї – від соціальної реклами до маркетингових кампаній для відомих брендів. Особливий інтерес викликала тематична номінація від партнера фестивалю KFC Ukraine, присвячена залученню покоління зумерів.
Загалом фестиваль об‘єднав 377 студентів із 43 вищих навчальних закладів України, які представили понад 400 конкурсних робіт.
З найкращими рекламними проєктами можна було ознайомитися на виставці в фоє інституту. Наші студенти представили соціальну рекламу «Архаїка» («Ми оцифровуємо історію»), «Хлібна лавка» (збереження архітектурної спадщини м. Києва), «Середньовіччя ближче, ніж здається — приходь і відчуй!» (реклама фестивалю історичного факультету «Середньовічне місто»).
Нагородження переможців стало кульмінацією фестивалю, адже студентські креативні концепції вразили журі, а самі учасники отримали не лише визнання, а й перспективи для професійного розвитку.
Фестиваль вкотре підтвердив свою місію – сприяти самореалізації молоді, формувати професійне середовище та розвивати громадянську свідомість студентів.
В умовах сьогодення такі ініціативи набувають ще більшої цінності. Дякуємо організаторам за змістовну програму та незабутні враження!
Текст: Вікторія Семирозум, Микола Прокопенко, Алла Башук
Фото: Марина Данілова, Алла Башук
Summer School в Університеті Адама Міцкевича
В червні 2023 року Університет Адама Міцкевича організував для українських студентів 33 різних профільних Summer Schools, і одна із них була присвячена темі нових інтердисциплінарних методів в археологічній практиці. У даному заїзді взяло участь 30 студентів з 18 навчальних закладів, серед яких була й студентка Кафедри археології та музеєзнавства – Любов Єреденко.
Програма тижня, який проведеного у Познані, була насичена: лекції, практичні заняття, екскурсії, нові знайомства у науковому колі.
Якщо максимально коротко, але не втрачаючи важливі деталі, то виглядало це так:
Познайомилися із УАМ взагалі та його Історичним колегіумом зокрема;
Прослухали лекцію «Польсько-українські археологічні дослідницькі проєкти» від д-р Яна Романішина (Dr. Jan Romaniszyn)
Ознайомились із музеєфікацією на прикладі різних історичних та археологічних об’єктів упродовж екскурсії містом Познань із лекторами д-р Михал Крюгер (Dr. Michał Krueger) та проф. Марцін Ігначак
Відвідали Археологічний Музей Познані;
Прослухали лекцію про неінвазивні методи в археології від Якуба Нєбєшчанського (Dr Jakub Niebieszczański) та закріпили знання на практиці – працювали із тахеометром та георадаром на подвір’ї університету під керівництвом Вітольда Шамбелана (Witold Szambelan), Віталя Рудя та Яна Романішина.
Ознайомилися із базовими аспектами мікро- та макроскопічних методів у ході лекції та практичних занять із бінокулярними ц цифровими мікроскопами під керівництвом проф. Івони Собков'як-Табака (Iwona Sobkowiak-Tabaka);
Під керівництвом доктора Яна Романішина та Вітольда Шамбелана провели тривале практичне заняття з використання GIS в археології та просторового аналізу із використанням програмного забезпечення «QGIS», де студенти працюючи парами накладали на мапу GPR-знімки, отримані в ході практичних занять на подвір’ї університету; навчилися створювати таблиці з масивами точок та імпортувати їх у програму, атрибутувати точки.
Поїздка подарувала незабутній та важливий досвід для майбутніх дослідників, у тому числі й для нашої студентки, що вже використовує набутий досвід у роботі.
Величезна подяка Університету Адама Міцкевича за надану можливість, гостинність та підтримку в такий складний для нашої країни час!
Музеї - новий рівень сучасної культурної галузі
Вступати на магістратуру чи ні — питання, що турбує багатьох випускників бакалаврату. Та навіть після ухвалення цього рішення на них очікує ще більш серйозне — а куди саме вступати? У цій статті розповідаємо вам про спеціальність 027 "Музеєзнавство, пам'яткознавство" та про те, чому вона варта вашої уваги.
На перший погляд, музеєзнавство — це лише про музейну справу. Проте це не зовсім так, адже перелік компетенцій, які можна отримати після випуску з магістратури значно ширший. Під час навчання студенти дізнаються усе про реалізацію культурно-освітніх проектів в галузі музеєзнавства та пам’яткознавства, роблять дослідження історико-культурної спадщини, а ще стають фахівцями з маркетингу та PR у цій сфері. Наприклад, випускниця Альона Заславська зазначає, що громадська організація, з якою вона співпрацює вже декілька років, планує відкривати музей-скансен, тож свою музейну кар'єру дівчина почала з найпершого етапу — проектування музею.
Що кажуть самі студенти?
Для магістерки Язвінської Поліни музеєзнавство — це перш за все наукова дисципліна, яка допомагає розвивати, популяризувати та покращувати музеї, а також вивчає історію музеїв світу. Безумовно, окрім науково-дослідницького складника, це ще й доволі творча спеціальність. На думку студентки Тетяни Кравчук, магістерська програма “Музеєзнавство та пам’яткознавство” — це творчість, натхнення, можливість доторкнутися до мистецтва та інколи брати участь в його створенні. Підсумовуючи, випускники цієї програми стають активними учасниками трансформацій науково-культурного життя сучасної України. Випускниця Альона Заславська упевнена, що вивчення музеєзнавства — це можливість створити нову концепцію, поділитися з оточуючими цікавою інформацією та врешті донести до пересічних громадян історію України так, щоб вони зацікавилися та пишалися нашою минувшиною.
Перспективи під час і після навчання
Звичайно, більшість студентів хвилює питання подальшого працевлаштування. Та попри стереотип щодо неактуальності музейної справи, можна стверджувати, що дана сфера активно розвивається. Створюються нові культурно-мистецькі проекти, з’являються музеї різного спрямування, а в Україні (як і в усій Європі) росте попит на кваліфікованих майстрів своєї справи. Це підтверджують й історії магістрантів ОП ”Музеєзнавство, пам’яткознавство”. Так, Качковська Ганна працює в Музеї Науки та паралельно розробляє Музей Грошей, а Язвінська Поліна — займається розвитком музейної справи в Літературно-меморіальному будинку-музеї Тараса Шевченка. До речі, за словами магістра Олександра Бєляєва, поєднувати роботу і навчання нескладно. На момент вступу до магістратури, хлопець вже рік працював у музеї і йому не довелося обирати між улюбленою роботою та освітою. Цю думку розділяє більшість студентів “Музеєзнавства та пам’яткознавства”. Більше того, вони навіть рекомендують поєднувати магістратуру з роботою, щоб відпрацьовувати набуті навички одразу на практиці.
Загалом, знання з цієї спеціальності у будь-якому разі будуть дуже корисними для розширення світогляду та для кращої обізнаності в мистецтвах. Адже кожна сучасна людина має хоча б базово орієнтуватися в культурно-мистецькому просторі і вміти показати себе як цікавого співрозмовника.
Освітній процес та викладачі
Навчання на спеціальності “Музеєзнавство та пам’яткознавство”— це можливість відвідувати різні музеї, спілкуватися зі спеціалістами та дізнаватися багато нового.
Одна з безперечних переваг, про яку говорять студенти, — викладачі. Гарантом ОП є кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та музеєзнавства Павло Сергійович Шидловський. Сильна кафедра та професіоналізм викладачів освітньої програми не лише забезпечують студентів міцною теоретичною базою та різноманітними практичними завданнями, вони надихають на створення власних проектів і допомагають закохатися в музейну справу ще сильніше. Досвідчені магістри радять бути впевненими в собі, не сумніватися в переконаннях та не боятися ставити запитання чи просити про допомогу, адже це єдина можливість забезпечити собі комфортне та продуктивне навчання.
Яким людям підходить ця спеціальність?
Творчим, відкритим до нового, з палким бажанням змінювати культурне середовище України. Якщо ви не боїтеся бути новаторами і бачите себе у сучасному культурно-науковому просторі, то ця освітня програма точно для вас. “Музеєзнавство та пам'яткознавство” — це можливість змінити світ на краще, зробити інформацію більш доступною та популяризувати інтелектуальний відпочинок.
Насамкінець, це особлива спеціальність, яка поєднує в собі безмежну любов до мистецтва та схильність до інноваторства та науки.
Автор: Дарина Пономаренко, 2 курс, ІЖ
Фото: Поліна Язвінська, Ганна Качковська
В травні в межах дисципліни «PR та реклама в музейній справі» студенти І курсу магістратури ОП «Музеєзнавство, пам’яткознавство» взяли участь в І Міжнародній науково-практичній конференції «КРЕАТИВНІ ІНДУСТРІЇ: СУЧАСНІ ТРЕНДИ».
Організаторами події був Інститут журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. В конференції брали участь студенти, аспіранти практики та молоді вчені з України, Фінляндії, Іспанії та Казахстану.
Розпочалась конференція з пленарного засідання, на якому було представлено низку доповідей про менеджмент в сферах креативних індустрій, про монетизацію зав’язків з громадськістю, про цифровий маркетинг та про підприємницьку діяльність в креативних індустріях. Всі обрані теми були сучасними та цікавими.
Далі молоді науковці та студенти представили свої доповіді в шести різних секціях. А саме: «Тренди та перспективи розвитку креативних індустрій», «Особливості функціонування креативних індустрій в умовах пандемії», «Інноваційні технології в креативних індустріях», «Освіта в сфері креативних індустрій», «Креативні індустрії в соціально-гуманітарній сфері» та «Роль креативних індустрій у розвитку міста, регіону».
Студенти нашого університету були не лише активними слухачами конференції. Тетяна Кравчук виступила з доповіддю: «Освітньо-комунікативна діяльність музеїв, що висвітлюють злочини тоталітарних режимів», під час якої розповіла не лише про основні принципи реалізації освітніх програм для музеїв, що висвітлюють злочини тоталітарних режимів, а і про чинні освітні програми, які проводяться в Національному музеї історії України в Другій світовій війні та в Національному музеї Голодомору.
Далі в програмі конференції був Круглий стіл, який був присвячений сфері видавництва. Вибір тематики було приурочено до Дня працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження України, що традиційно відзначають 30 травня. Спікерами були представники та власники великих видавництв, у тому числі двоє видавців з Фінляндії. Цікаво було послухати про те, як працюють видавництва під час пандемії, дізнатися маркетингові стратегії розвитку, які застосовують видавці, які прийоми вони використовують задля розширення ринку збуту. Наприклад, директор з маркетингу Видавничого дому “Школа”, Ілля Федієнко розповів, що для того, щоб підтримувати продажі під час локдауну, вони почали продавати дитячі книжки у магазинах з дитячим харчуванням та дитячим одягом. Співзасновниця “Видавництва Старого Лева” Мар’яна Савка розповіла, що під час пандемії їм вдалося зберегти продажі завдяки постійним акційним пропозиціям, які вони пропонували клієнтам в Інтернеті.
Окрім цього у рамках конференції також пройшло декілька онлайн-майстер класів, учасники яких на власних зусиллях спробували себе у піарі, менеджменту та маркетингу в сферах креативних індустрій.
Було приємно, що модератори конференції дуже привітно зустріли нас, студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Настільки гарно організованою, інформативною та пізнавальною була подія, що одразу виникло бажання долучатися і до наступних зустрічей з колегами з Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. Особливо корисно це стане для студентів нашої спеціальності «Музеєзнавство, пам’яткознавство». Адже це можливість обмінятися досвідом та отримати актуальні навички застосування інноваційних технологій, інструментів маркетингу, менеджменту, рекламу, піару – з усіх тих сучасних видів діяльності, які нині необхідно розвивати українським музеям, щоб залучати широку аудиторію і впевнено конкурувати з іншими креативними індустріями.
Підготувала студентка ОП «Музеєзнавство, пам’яткознавство» ОР «магістр» Язвінська Поліна
30 листопада 2017 року, попри похмуру холодну погоду, спільнота археологів та істориків з різних установ зібралась, аби урочисто відкрити меморіальну дошку Л.М. Славіну – видатному археологу, високоосвіченому науковцю, засновнику школи українського антикознавства, талановитому педагогу, фундаторові і багатолітньому керівнику нашої кафедри.
Приємно, що прийшли як учні Л.М. Славіна, яким пощастило вчитися у Л.М. Славіна, слухати його лекції, ходити на засідання археологічного гуртка (що в ті часи на істфаці був найпопулярнішим), їздити з ним в експедиції, так і зовсім молоді дослідники, які знайомі лише з його науковим доробком. Більше згадували про його людяність і повагу до студентів, його глибоку обізнаність, якою професор ніколи не хизувався, про його виняткову чуйність і скромність. Особливо захопливо розповідали про вчителя випускники кафедри 1960 р. - академік НАНУ П.П. Толочко і В.О. Чумаченко, яка майже 50 років керувала відділом комплектування в науковій бібліотеці імені М. Максимовича. Згадували Л.М. Славіна й випускники інших кафедр, які лише вивчали і складали йому курс «Основи археології» - у кожного в серці лишився свій епізод, який пішов відлунням у подальшій долі. На жаль, вогкий пронизливо холодний ранок останнього дня осені не дав можливість висловитись усім бажаючим, але зустріч все ж була дуже теплою і емоційною.
Ідея встановлення такої дошки виникла у нетрях фейсбучного обговорення ще у червні 2016 р., коли археологічна громада у професійних стрічках згадувала про Л.М. Славіна з нагоди 110 річчя від дня його народження. І ось уже за рік співробітники кафедри за підтримки деканату історичного факультету університету втілили в життя цей колективний задум.
За архівними матеріалами точно визначили роки, коли Л.М. Славін мешкав у цьому будинку. Встановили, що це була єдина київська адреса ученого – після евакуації у часи Другої світової війни він повернувся у своє розорене помешкання. Потім університет звернувся з клопотанням до голови Київської міської державної адміністрації до міського голови В. Кличка і чекав на схвальне рішення Комісії з питань встановлення пам’ятних знаків в м. Києві при Департаменті суспільних комунікацій . Гуртом збирали гроші і замовили гранітну дошку, художній проект якої виконала випускниця кафедри Н. Сокольчук. І ось, пам'ять про вчителя і дослідника має ще й матеріальне втілення. Це вже третя (після дощок В. Хвойці і С. Бібікову) київська меморіальна дошка, що карбує земне життя археологів на карті нашого міста.