Малєєв Юрій Миколайович

Maleev (*2 серпня 1941 р. Чернігів - 20 травня 2006 р. в Київ)Народився у родині випускника медичного факультету університету Святого Володимира.
Археолог, кандидат історичних наук, доцент.
Закінчивши військову службу навчався у Львівському ім. Івана Франка (1963-1966) та Київському ім. Тараса Шевченка (1966-1968) університетах.
Після закінчення кафедри археології та музеєзнавства був залишений працювати на посаді ст. лаборанта (1968-1974), асистента. (1974-1982), ст. викладача (1982-1985), у 1986-2001 - доцента. У різні роки викладав курси: “Основи археології”, “Методика польових археологічних досліджень”, “Археологія раннього залізного віку”, “Антична археологія”, “Археологія ранніх слов”ян”, “Давньоруська археологія” та ін.У1969-1991р. керував Дністровською археологічною експедицією, основна увага якої зосереджувалась на вивченні передскіфського часу лісостепового Подністров”я. Досліджувалось багатошарове поселення у м.Заліщики на Тернопільщині.У 1972 р. розпочав багаторічні дослідження принципово нового типу пам”яток вперше відкритих ним на території на північ від Карпат - фракійських городищ передскіфського часу. На найбільшому городищі біля с.Лисичники. досліджувались оборонні укріплення, житлові споруди та унікальне св”ятилище. Матеріали з городища у с.Кривче дали можливість широко подивитись на культуру, побут та господарську діяльність населення. Був відкритий новий тип антропоморфної пластики. Культовий центр досліджувався у с. Бедриківці. Принципово новий матеріал дали розкопки тілопального могильника Завалля у місці злиття Черемошу та Пруту. Городища з потужними валами цього та давньоруського часів досліджувались на урвищах Дністра у с. Городниця на Івано-Франківщині та с. Синьків (Богданівка) на Тернопільщині.У 1981 р. захистив дисертацію “Історія племен Західного Поділля та Прикарпаття у кінці бронзового та початку залізного віків”.

Меморіальна дошка Ю.М. Малєєву
Дослідження гальштатських пам'яток поєднував з вивченням кам'яних гробниць культури кулястих амфор: Хартонівці, Довге, Слобідка Кошилівська (Тернопільщина), Горбасів (Хмельниччина), Товпижин (Рівненщина). Досліджував скіфські пам'ятки Західноподільської групи, зокрема великі кургани у с.Мишкіці та с.Зозулинці. Багато років присвятив історії літописного міста Василева (на р. Стугна на Київщині), де досліджував укріплення часів правління Володимира Святославича.У 1986 р. за активну участь у Всесоюзній експедиції “Нево” (По шляху з варягів у греки) Географічним товариством АН СРСР був нагороджений медаллю М.Пржевальського.

Автор біля 200 наукових праць, більшість з яких пов'язана з дослідженням українського лісостепового Подністров'я.

Праці :

  • Гольштатське та давньоруське городище біля с. Богданівка на Поділлі // V Всеукраїнська конференція «Розвиток історичного краєзнавства в конспекті національного і культурного відродження України». — К., 1991. — С.516-518.
  • Застава богатирська над Дністром // Колос. — 1990. — 3 квітня.
  • Курган Західноподільської групи поблизу с. Зозулинці // Поховальний обряд давнього населення україни. — К., 1991. — С.162-181.
  • Повернуті з небуття // Колос. — 1974. — 16 серпня.
  • Розкопки жертовника на городищі Лисичники // Археологічні дослідження на Україні 1991 р. Луцьк., 1993. — С.63-64.
  • Разом з вченим (Про дослідження печери у Кривчу) // Надзбручанська правда. — 1964. — 10 березня.
  • Сива давнина Наддністров'я // Вільне життя. — 1986. — 1 лютого.
  • (рос.)Раскопки на реке Серет // Археологические открития. 1974. — М.: Наука, 1975. — С.319-320.

Про Ю.М. Малєєва див.:

Фотографії >>