Післарій Іван Опанасович
(Пислару Йон)
Народився 07.10.
1941 р. у м. Тирасполь — кандидат історичних наук, дослідник доби бронзи.
1970 р. закінчив історичний факультет Київського університету, в 1971–1975 рр. — заочну аспірантуру Інституту археології. Завідував відділом археології Луганського обласного краєзнавчого музею (1966–1969, 1971– 1972). У 1972–1981 рр. був молодшим науковим співробітником відділу новобудовних експедицій Інституту.
Один з організаторів археологічних досліджень на Луганщині, заступник начальника, згодом начальник Сіверсько-Донецької експедиції (1974–1981).
Захистив кандидатську дисертацію «Культура многоваликовой керамики Восточной Украины» (1983) і дисертацію на доктора PhD «Культура Делакеу-Бабине» в Румунії (2006).
Найважливіший внесок в археологію — розробка критеріїв та виділення поховань дніпро-донської бабинської культури.
Після 1982 р. працював у Державному історико-культурному заповіднику «Києво-Печерська лавра» (заступник директора) до еміграції в Румунію, де був співробітником Інституту фракології в Бухаресті.
Автор понад 50 праць.
Основні праці:
- Тайны степных курганов. — Донецк, 1972 (у співавт.);
- Про ткацтво в добу міді— бронзи та раннього заліза // Археологія. — 1981. — 38;
- О методе оценки однородности выборки археологических памятников // Новые методы археологических исследований. — К., 1982;
- Животноводство населения в эпоху бронзы степной Украины // Хозяйство древнего населения Украины. — К., 1993;
- Cultura Delakău-Babino. — Mangalia, 2006.
Література:
- Мезенцева Г. Дослідники археології України: Енциклопедичний словник-довідник. — Чернігів, 1997. — С. 48–49.