Генінг Володимир Володимирович
Народився 23.05.1958 року у м. Новокузнецьк Кемеровської обл., РФ — кандидат історичних наук. Син В. Ф. Генінга.
Навчався у Сімферопольському університеті (1975–1977), Київському університеті, на кафедрі археології та музеєзнавства (1977–1980).
У 1982 р. вступив до аспірантури Інституту археології АН СРСР (кер. М. Я. Мерперт). 1986 р. захистив дисертацію «Погребальный обряд населения Степного Поднепровья в эпоху энеолита—бронзы». Відтоді працював в Археологічному музеї (нині відділ Інституту археології).
Брав участь у різних експедиціях. Від 1992 р. паралельно читав лекції на кафедрі археології та музеєзнавства в Київському університеті.
Від 1996 р. мешкає в Москві.
Автор понад 30 праць
Основні праці:
- Курганы у с. Источное и Болотное. — К., 1989;
- Курганы у с. Богачевка. — К., 1989;
- Первая курганная группа у с. Целинное. — К., 1989;
- Вторая курганная группа у с. Целинное. — К., 1989;
- Курганы у с. Заселье. — К., 1991 (препринти під заголовком «Археологические памятники Крымского Присивашья»);
- Археологические памятники арийских племен Урало-Казахстанских степей. — Челябинск, 1992;
- Очерки философии социоархеологии. Проблема обоснования социоархеологических исследований в археологии. — К., 1992 (усі в співавт.).
(Інcтитут арxеології національної академії наук України. 1918–2014 - К., 2015)