Писаренко Юрій Георгієвич

(н. 30.10.1963 р., м. Київ) — кандидат історичних наук, дослідник архаїчного світогляду та історії Давньої Русі.

Закінчив кафедру археології та музеєзнавства Київського університету історичного факультету Київського університету (1985).

Перший досвід археологічних досліджень отримав 1979 р. під час розкопок церкви Успіння Богородиці Пирогощі на Подолі. Студентом брав участь у розкопках і розвідках пам’яток давньоруської доби. У 1985–2003 рр. працював у відділі археології Києва.

У складі Києвоокольного загону та Старокиївської експедиції брав участь у дослідженні курганного могильника та селища в Китаєво під Києвом (1987–1988), Копиревого кінця (1989–1991), гори Щекавиця (1992), «міста Володимира» (1993, 1999), «міста Ярослава» (1994, 2001, 2002) та ін. Загалом дослідив чимало жител доби Київської Русі та пізнього середньовіччя, поховань язичницької та християнської доби, язичницьку культову 555 Частина IІ. Історія Інституту археології в особах споруду, захисні споруди, фундаменти архітектурних споруд. 1996 р. захистив дисертацію «Велес-Волос в язичницькому світогляді Давньої Русі».

Розробляв також тему зв’язків Києва і Смоленська у ΙХ–ХІІІ ст.

Від 2003 р. працює в Інституті філософії НАНУ ім. Г. С. Сковороди, бере участь у розкопках на території Києва.

Автор понад 80 праць.

Основні праці:

• Велес-Волос в язичницькому світогляді Давньої Русі. — К., 1997;
• Ослепление Василька Теребовльского (1097 г.). Мифологический подтекст // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2003. — 3;
• Договір «зірін» у Лукіана Самосатського. Семіотичний аналіз // Східний світ. — 2004. — № 2;
• Почему «потаиша» смерть князя Владимира (к летописной статье 1015 г.) // Ruthenica. — 2006. — V;
• «Кормилицы, царские очи» // Дьнѣслово. — К., 2008.