Палеолітичне поселення Гордашівка-1 розташоване на захід від хутора Одірванка, що поблизу с. Гордашівка Тальнівського району Черкаської області, в 700 м на схід від дороги Тальне-Мошурів-Поташ-Маньківка.
Поселення було відкрите М. О. Суховим в 1980 р. Чисельний підйомний матеріал — крем'яні і кварцеві вироби, кістяні рештки тварин — був зібраний на мисі правого берега річки Куряча (або Курячий .брід) — правої притоки р. Гірський-Тікич. Мис орієнтований по лінії північ-південь Ширина в заселеній частині близько 30 м, довжина поселення по лінії північ-південь близько 60 м. Відстань від поселення до річки приблизно 70 м. Висота над рівнем водостоку з урахуванням нахилу мису становить 14-19 м.
З 1992 р. пам'ятка досліджується комплексною палеолітичною експедицією Київського університету імені Шевченка (керівник д., і. н. Гладких М. І.), інституту зоології АН України (д. б. н. Рековець Л. І.) та відділу охорони пам'яток археології Управління культури Черкаської області (зав. сектором Суховий М.). В 1992-93 рр. було закладено 5 шурфів (2х1 м), а потім були здійснені розкопки на площі 280 кв. м. Чисельні кам'яні вироби і кістяні рештки залягали в перевідкладеному стані. Діапазон розміщення знахідок по вертикалі до кори вивітрювання становив 0,0-0,75 м. Вірогідно, культурний шар був порушений оранкою та природними процесами.
У ході розкопок на деяких ділянках були виявлені рештки культурного шару. Тут зустрінуті окремі концентрації розщепленого кременю, вугілля і кістки, зокрема, обпаленої. На користь потрушеного стану цих знахідок свідчить те, що глибина оранки, як було встановлено під час горизонтальної та вертикальної зачистки. досягала 0,35 м (гумусований грунт). В той час як культурний шар залягав нижче цього рівня в причорноморському лесі.
Стратиграфія поселення
Стратиграфія поселення за визначенням геолога Черкаської геолого розвідувальної експедиції В. П. Стахова:
- Е IV hi — 0,0-0,3 м
Сучасний грунт, суглинок сірий, світло-сірий з буруватим відтінком- 3 домішкою супіску до 50%. Гумусований. з коріннями рослин та ходами землериїв. По всьому шару зустрічаються щебінь і дресва кристалічних порід, представлених кварцом, гранітом, гнейсом. Суглинок карбонатний, карбонати у вигляді борошнистих скупчень та пунктації. По всьому шару зустрічається крапкова пунктація гідроокислів марганцю і заліза. Перехід до нижнього шару чіткий. - Vd 11 pc — 0,3-0,5 м
Супісок палевий, жовтий, з домішкою піску кварцевого, тонкозернистого, жовтого. По всьому шару зустрічається паличка міцелій, карбонатів, пунктацій гідроокислів марганцю і заліза. Зустрічається щебінь і дресва кристалічних порід. Перехід до нижчого шару нерівний, язиковий. - PZ-KZ — 0,5-1,1 м
Кора вивітрювання по гнейсу, представлена бурою, бурувато-зеленою, сіруватою породою, яка зберегла структуру і текстуру материнської пороли. По всьому шару зустрічаються слабо вивітрені залишки корінної породи.
Інвентар
Кам'яний інвентар.
Основну кількість кам'яних виробів було зроблено з білувато-сірого, частіше з голубуватим відтінком кременю. Знахідки мають голубувату і молочно-білу патину. По своїй структурі кремінь недостатньо гомогенний для гарного розщеплення — досить часто зустрічаються включення кварцу.
На поселенні відкрито кварцеву жилу, тому, враховуючи велику кількість кварцевої сировини, в колекцію включалися тільки вироби з кварцу з явними ознаками розщеплення або з чіткою вторинною обробкою. Кам'яна колекція нараховує 3465 виробів з кременю та 332 знахідки з кварцу. Серед крем'яних знахідок нуклеуси (115), які поділяються по кількості ударних площадок на одноплощинні (45), двоплощинні (55) та багатоплощинні (11).
Одноплощинні за формою робочої поверхні поділяються на: підтрикутні — 28, з підпаралельною огранкою — 12, з безсистемним сколюванням — 4, торцевий на відщепі — 1. Серед підтрикутних три нуклеуси мають природно-клиноподібну форму і один з підпаралельною огранкою має природню площадку. Двоплощинні нуклеуси по розташуванню ударних площадок і робочих поверхонь поділяються на: однобічні зустрічного сколювання — 17, зустрічного сколювання з суміжними поверхнями — 8, двобічні зустрічного сколювання — 5, послідовного сколювання — 9, перпендикулярного сколювання з ізольованими робочими поверхнями — 9, перпендикулярного сколювання з суміжними робочими поверхнями — 6, торцевий зустрічного сколювання — 1.
В колекції нуклеусів з типологічної точки зору виділяються два левалуазських і два дископодібних нуклеуси, але за технікою сколювання вони значною мірою відрізняються від подібних мустьєрських типів. Частина нуклеусів могла правити за скребла і відбійники. Розміри нуклеусів варіюють від 2,5 до 6 см.
Велику групу крем'яного інвентарю складають відщепи (1634) та пластини (678). Серед відщепів переважають такі, які є, наслідком вторинної обробки нуклеусів і в більшості з повздовжнім способом сколювання (1460). Серед пластин також переважають вторинні (650) з них повздовжнього сколювання — 593), первинних — 28. Виділяються підтрнкутні пластини — 15.
Серед відходів виробництва також знайдені: нуклеподібні уламки (24), уламки нуклеусів (26), реберчасті відколки (141), біпродольні відколки переоформлення робочої поверхні нуклеусу (26), поперечні відколки, або відколки ударних площадок нуклеусів (12).
Знаряддя.
Найчисленнішу групу знарядь складають скобелі— 95. Серед них переважають скобелі на ретушованих зі спинки відщепах однобічні. Зустрічаються в рівній мірі скобелі як на пластинах, так і на реберчастих відколках. Більшість скребачок (73) виготовлялось на масивних відщепах, або на уламках, в основному округлі, високої форми і з високим робочим краєм. Серед них є вироби, які являють собою перехідні форми від нуклеусів до скребачок. В колекції скребачок тільки дві кінцеві: на зламаній пластині і на реберчастому відщепі. Розміри округлих скребачок коливаються в межах 3-5 см. Типологічна група різців (15) слабо виражена. Серед них зустрічаються бокові, вуглові, а також один з поперечним різцевим сколом. Вістрів — 10. Серед них є симетричні і асиметричні. Ретушерів — 4 (відщепів з ретушерів — 2); відбійників — 2 (відщепів з відбійників — 18); проколок — 3; долотоподібних знарядь — 12; мікропластинок з притупленим краєм — 4; відколків з термінальною ретушшю — 4. Відщепів з ретушшю, які не утворюють завершених форм — 58, ретушованих пластин — 31, реберчастих відколків з ретушшю — 9, ретушованих уламків нуклеусів — 5, поперечних відколків з ретушшю — 1. Досить велика кількість вілколків має сліди використання: природні вістря — 26, які, можливо, є характерною особливістю цієї пам'ятки, відщепи - 163, пластини - 143, реберчасті відколки — 15, поперечні відколки — 2, поздовжні відколки — 5, уламки нуклеусів — 3.
В колекцію кварцевого інвентаря, як вже було зазначено, були включені знаряддя з чітко вираженою обробкою. В той же час саме розташування кварцевої жили на поселенні дає можливість припустити, що давні люди використовували кварц в більшій мірі, аніж запропонований відбір кварцевих виробів. Серед цих знахідок відрізняються, перш за все, ретушери і відбійники, наковальні, які, імовірніше за все, використовувались при розщепленні кременю. В колекції виділяються також скобелі, скребачки, нуклеподібні вироби та відходи виробництва з чіткими слідами обробки такі, як реберчасті відколки.